Author: Newsline

актуальні новини

У Гонконзі десятий тиждень поспіль тривають акції протесту

У Гонконзі 10 і 11 серпня відбулися дозволені і недозволені владою мітинги з вимогами притягти до відповідальності міську адміністрацію і припинити поліцейське насильство щодо демонстрантів. Тисячі жителів Гонконгу десятий тиждень поспіль протестують проти політики влади міста, яку вважають прокитайською.

11 серпня поліція застосувала сльозогінний газ для розгону маніфестантів у двох районах міста. У цей час тривала триденна маніфестація в гонконгському міжнародному аеропорту під гаслом «Свободу Гонконгу».

Китай різко засуджує протести в Гонконзі. Влада КНР, зокрема, чинить тиск на гонконзькі компанії, щоб ті застосовували санкції відносно своїх співробітників, які беруть участь в опозиційних акціях, повідомляє «Німецька хвиля».

Гонконг ніколи не був незалежною державою. У різний час він перебував під суверенітетом Китаю, Великої Британії, Японії. У 1997 році Гонконг перейшов під юрисдикцію Китаю. У той же час Гонконг до 2047 року зберігає значну автономію і формально може незалежно обирати керівника.

your ad here

У Великій Британії після Brexit запрацює «поправка Магнітського» – міністр

Велика Британія після виходу з Євросоюзу має намір ввести в дію так звану «поправку Магнітського» до закону «Про санкції і боротьбу з відмиванням грошей». Британський міністр закордонних справ Домінік Рааб повідомив про це в статті, опублікованій в The Sunday Telegraph 11 серпня.

Міністр розповів, що раніше ознайомився з досвідом Канади в сфері застосування «акту Магнітського». За його словами, активи порушників прав людини будуть заморожені у Великій Британії, а самим власникам активів буде заборонено в’їжджати на територію Сполученого королівства. Рааб попередив, що порушникам заборони, які, за його словами, наживаються на інших людях і застосовують тортури, не вдасться сховатися у Великій Британії.

«Список Магнітського» був розроблений у 2012 році у Вашингтоні. У ньому визначено коло осіб, причетних до смерті юриста фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського в московському СІЗО. Акт Магнітського передбачає візові та фінансові санкції відносно ряду російських чиновників. У чорний список потрапили ті, хто відповідальний за позасудові розправи, тортури та інші брутальні порушення прав людини. Аналогічні юридичні норми були схвалені в Естонії в 2016 році, в Канаді і Литві – в 2017-му і в Латвії – в 2018-му.

your ad here

Щонайменше 28 людей загинули через тайфун на сході Китаю

На сході Китаю щонайменше 28 людей загинули, ще 20 вважаються зниклими безвісти унаслідок зсуву ґрунту, спричиненого тайфуном.

Державне агентство Xinhua пише, що тайфун «Лекіма» спровокував повінь у провінції Чжецзян. Там швидкість вітру досягала 187 кілометрів на годину.

11 серпня «Лекіму» знизили в класі до тропічного шторму. Він повільно рухається на північ уздовж східного берега Китаю. Через це близько одного мільйона людей евакуювали.

У зв’язку з негодою тисячі літаків скасували. Більшість із них мали відлітати із двох великих шанхайських аеропортів.

Відправлення близько 200 поїздів відтермінували до 12 серпня.

your ad here

Один український військовий загинув, ще один поранений на Донбасі 10 серпня – ООС

Один український військовий загинув, ще один поранений на Донбасі внаслідок бойових дій 10 серпня, повідомляє штаб української воєнної Операції об’єднаних сил. Загиблий був військовослужбовцем Національної гвардії України.

Загалом 10 серпня українська армія зафіксувала 13 порушень режиму тиші на Донбасі з боку підтримуваних Росією бойовиків.

В угрупованні «ДНР» не повідомляють про бойові дії 10 серпня. Водночас бойовики «ЛНР» звинувачують українську армію в трьох порушення режиму припинення вогню.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Від 21 липня на сході України оголошений режим тиші.

your ad here

На судні, що постачало пальне російському флотові у Криму, здійснюють обшук – прокуратура АРК

На судні, яке постачало пальне для Чорноморського флоту Росії в окупованому Криму 2015 року, здійснюється обшук, повідомили у прокуратурі Автономної Республіки Крим.

Як мовиться в повідомленні відомства в телеґрамі, обшук здійснюють у перебігу кримінального провадження за фактом порушення порядку в’їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію на судні «Марія», що стоїть у Херсоні, на підставі ухвали Херсонського міського суду.

«У червні 2015 року це ж судно, але під назвою «Вілга», постачало пальне для підрозділів Чорноморського флоту Росії в місті Севастополі», – мовиться в повідомленні.

Інших подробиць на цей час немає.

У реєстрах міжнародного судноплавства згадується танкер із колишньою назвою «Вілга», який нині називається «Мрія» і нещодавно був перереєстрований під прапором України (IMO: 9109811; MMSI: 272791000). За даними сайту MarineTraffic, він нині перебуває на причалі нафтогавані Херсона.

Після незаконної окупації Росією українського Криму 2014 року уряд України оголосив усі кримські порти закритими, вхід у них будь-якого судна є порушенням не тільки законодавства України, а й міжнародних норм судноплавства. Днями в африканській державі Того через це покарали штрафом і виключенням із суднового реєстру судно Aliança, яке під прапором цієї країни заходило в порти Криму.

Також 25 липня в Україні, в порту Ізмаїл, затримали, а 30 липня за рішенням суду арештували російський танкер Nika Spirit – він, під попередньою назвою Neyma, був використаний Росією для блокування Керченської протоки і трьох українських військових кораблів під час їхнього незаконного силового захоплення, разом із 24 українськими моряками, в міжнародних водах 25 листопада 2018 року; нинішній екіпаж танкера, не причетний до тих подій, відразу відпустили.

your ad here

На Донбасі 9 серпня втрат не було – штаб ООС

У зоні бойових дій на Донбасі 9 серпня втрат серед українських військових не було, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили шість обстрілів позицій українських військових.

Ще два обстріли своїх позицій із боку бойовиків українські військові зафіксували після початку доби 10 серпня.

В угрупованні «ЛНР» українських військових звинуватили в одному обстрілі 9 серпня.

В угрупованні «ДНР» про бойові дії 9 серпня не повідомляли.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 17 липня домовилися про перемир’я на Донбасі з півночі 21 липня.

Сторони також домовилися про механізми контролю за дотриманням перемир’я і дисциплінарні заходи в разі його порушень; про відмову від наступальних дій і диверсійних операцій.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

your ad here

Частина Великої Британії була без електроенергії

Значна частина Великої Британії, зокрема частини Лондона, на якийсь час лишилася без електроенергії через значну аварію в енергосистемі. Це сталося у вечірній «час пік» і зашкодило транспортному рухові – зокрема, зупинилися електропотяги.

«Національна мережа», електро- і газопостачальна компанія в Англії і Вельсі, повідомила, що аварія сталася через проблеми з двома генераторами, але ці проблеми вже вирішили.

Перерва в енергопостачанні сталася в багатьох регіонах Англії і у Вельсі. Електрики не було лічені хвилини, близько 15, але це призвело до серйозних наслідків.

Зокрема, по всій країні був порушений залізничний рух. В уражених місцевостях затримували чи взагалі скасовували залізничні рейси у п’ятничний вечірній «час пік». Електропотяги, що вже були в дорозі, позупинялися.

Також не працювали світлофори в частині Лондона.

Інші частини столиці не потерпіли. Зокрема, не зазнали шкоди від вимкнення електрики головні аеропорти – Гітроу, Ґатвік і Лутон.

your ad here

В РНБО вирішили, що будуть робити з «Укроборонпромом»

У Раді національної безпеки і оборони на координаційній нараді з питань реформування військово-промислового комплексу вирішили, що будуть робити з державним концерном «Укроборонпром», діяльність якого викликає критику.

У нараді, яку провів секретар РНБО Олександр Данилюк, узяли участь члени наглядової ради і генеральний директор «Укроборонпрому», радники секретаря і працівники апарату РНБО, а також представники уряду США: старший радник США з питань військово-промислового комплексу України Дональд Вінтер, тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор, співробітники американського посольства та оборонних відомств.

«Ключовими темами наради стали процес реформування загальної системи управління у сфері ВПК, зокрема, ДК «Укроборонпром». Учасники обговорили перспективні напрями розвитку концерну і процес формування нової моделі державного управління в сфері ВПК. За підсумками наради було ухвалено рішення щодо державного органу, який має виконувати функцію акціонера ДК «Укроборонпром», структури і принципів формування й роботи наглядової ради, побудови маркетингової стратегії і системи продаж у ДК «Укроборонпром». Крім того, учасники наради досягли згоди щодо проведення всебічного аудиту концерну», – повідомили в РНБО.

«Укроборонпром» повинен стати прикладом ефективної системи управління державною компанією. Враховуючи специфіку, це має бути бізнес із чіткою основною місією – забезпечення українських військових усім необхідним», – заявив на нараді Данилюк.

У Генеральній прокуратурі України 22 липня повідомляли, що cпівробітники Генпрокуратури спільно з СБУ провели обшуки в службових приміщеннях Кабміну, Держприкордонслужби, Фіскальної служби і підприємства «Спецтехноекспорт» у кримінальному провадженні за фактом розкрадання коштів на суму понад 6 мільйонів доларів, в якому фігурує ДП «Укроборонпром».

Перед тим, 22 травня, прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомляв, що Кабінет міністрів виділив 32 мільйони гривень на аудит «Укроборонпрому».

Тодішній президент Петро Порошенко 6 березня повідомляв на засіданні РНБО, що Україна ініціює міжнародну комплексну перевірку діяльності державного концерну «Укроборонпром». 16 березня він указом увів у дію рішення РНБО щодо цього аудиту.

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

У лютому концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

your ad here

Обвинувача в справі Бекірова підозрюють у держзраді – прокуратура Криму

Прокурора Діляру Аметову, обвинувача в справі кримськотатарського активіста Едема Бекірова, українська влада підозрює в державній зраді, повідомила прокуратура Автономної Республіку Крим у своєму Telegram-каналі.

«Окупаційний «Верховний суд Республіки Крим» продовжив термін утримання під вартою кримськотатарському активісту Едему Бекірову до 11 жовтня 2019 року. Сторону обвинувачення в цій справі представляла Діляра Аметова. До відома, прокуратура АР Крим підозрює Діляру Аметову в державній зраді (ст. 111 КК України) та її участь в незаконному переслідуванні Едема Бекірова додаткове тому підтвердження», – повідомила українська прокуратура.

Аметова наразі не коментувала звинувачення на свою адресу.

8 серпня підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Росією Криму продовжив арешт кримськотатарського активіста Едема Бекірова до 11 жовтня.

Російські слідчі відмовляються шпиталізувати Едема Бекірова, попри рішення Європейського суду з прав людини.

Кримінальну справу проти Бекірова перенаправили з підконтрольного Росії суду в Сімферополі в Красноперекопський районний суд.

Адвокат Іслям Веліляєв повідомив 30 липня, що Бекіров збирається голодувати, якщо його справу відправлять для розгляду в місто Красноперекопськ на півночі анексованого Росією Криму.

Бекірова в анексованому Криму обвинувачують у незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки. Він відкидає обвинувачення.

Жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова російські силовики затримали на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року тодійшній президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

your ad here

Лідер ультраправої партії «Ліга» заявив про розкол в уряді Італії

Лідер ультраправої партії «Ліга» і віце-прем’єр уряду Італії Маттео Сальвіні заявив про розкол в італійському уряді і необхідності дострокових парламентських виборів.

На зустрічі з прем’єр-міністром Джузеппе Конте Сальвіні заявив, що наступного тижня парламент повинен буде прийняти відповідні рішення. Партнер Сальвіні по коаліції, лідер популістського «Руху п’яти зірок» Луїджі ді Майо поки не коментував слова віце-прем’єра. Раніше, проте, рух загрожував вийти з коаліції через суперечки з «Лігою».

7 серпня в Сенаті парламенту Італії партія Сальвіні разом з опозицією голосувала за будівництво високошвидкісної залізниці до Франції – всупереч позиції «Руху п’яти зірок». Спостерігачі назвали це новим підтвердженням розколу в коаліції.

Згідно з опитуваннями громадської думки, партія Сальвіні впевнено лідирує і може претендувати на успіх на виборах. «Рух п’яти зірок» ж втрачає підтримку виборців. Зростає підтримка опозиційної Демократичної партії, однак вона відстає від «Ліги».

your ad here

Киргизстан: експрезидент Атамбаєв заарештований до 26 серпня

Колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв заарештований до 26 серпня. Відповідне рішення ухвалив Первомайський районний суд Бішкека.

Його підозрюють у злочині, передбаченому статтями 43 (співучасть у злочині) та 319 (корупція) Кримінального кодексу Киргизстану.

Атамбаєва утримуватимуть у СІЗО. У суді уточнили, що колишнього президента заарештували в межах розслідування про незаконне звільнення кримінального авторитета Азіза Батукаєва у 2013 році.

8 серпня колишнього президента Атамбаєва затримали в його резиденції в селі Кой-Таш. Це сталося після спецоперації, яка тривала близько доби.

Унаслідок сутичок один спецпризначенець загинув, понад 50 людей були травмовані.

Атамбаєв був президентом Киргизстану у 2011–2017 роках.

your ad here

Киргизстан: експрезидент Атамбаєв заарештований до 26 серпня

Колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв заарештований до 26 серпня. Відповідне рішення ухвалив Первомайський районний суд Бішкека.

Його підозрюють у злочині, передбаченому статтями 43 (співучасть у злочині) та 319 (корупція) Кримінального кодексу Киргизстану.

Атамбаєва утримуватимуть у СІЗО. У суді уточнили, що колишнього президента заарештували в межах розслідування про незаконне звільнення кримінального авторитета Азіза Батукаєва у 2013 році.

8 серпня колишнього президента Атамбаєва затримали в його резиденції в селі Кой-Таш. Це сталося після спецоперації, яка тривала близько доби.

Унаслідок сутичок один спецпризначенець загинув, понад 50 людей були травмовані.

Атамбаєв був президентом Киргизстану у 2011–2017 роках.

your ad here