Литва хоче додати енергії проєктові «Східного партнерства» – Ландсберґіс

22 Jan

Литва хоче додати енергії проєктові «Східного партнерства» – Ландсберґіс

Литва хоче додати енергії проєктові Європейського союзу «Східне партнерство», сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода новий міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.

Коментуючи плани провести саміт країн-учасниць проєкту, можливо, в першій половині цього року, залежно від епідемічної ситуації, він наголосив: «Треба також подумати про те, чого ми хотіли б досягти на цьому саміті».

«Моя особиста мета участі в ньому, чи участі Литви, – що ми мали б додати цьому проєктові більше енергії, більше духу, бо вже ж минув певний час, відколи цей проєкт почався. І я думаю, що багато країн у Європі теж зараз про це міркують, особливо в час пандемії, в час нинішньої кризи. Іноді здається, що це зараз не так і важливо. Тому я думаю, що ми маємо вкласти в цей саміт більше амбіцій, щоб ми змогли певним чином перезапустити цей проєкт як один із пріоритетних для Європейського союзу», – сказав міністр.

За його словами, він хотів би просування вперед для країн-учасниць.

«Я, очевидно, розумію, що в багатьох із країн «Східного партнерства» є власні проблеми. Ми говоримо про Вірменію і Азербайджан, далі про Грузію й Україну. Ми розуміємо, що кожна країна долає свої власні проблеми, особливо в цей час. Але все-таки я думаю, що для людей має існувати шлях уперед, особливо для людей, які прагнуть іти європейським шляхом, трансатлантичним шляхом. І, гадаю, про це варто хоча б згадати і запропонувати таку можливість», – сказав Ландсберґіс.

Програма Європейського союзу «Східне партнерство» була започаткована 2009 року і має на меті наблизити Україну, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію і Молдову ближче до ЄС. Водночас вона не містить чіткої перспективи вступу цих країн до Євросоюзу.

Але цей форум широко критикують за його неспроможність визначити пріоритетними такі ключові аспекти, як «безпека» і «спільні цінності» – такі, як демократія чи права людини, – і за підхід «зверху вниз», який ризикує виключити елементи поза офіційними структурами влади.

Із того часу Грузія, Молдова й Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, у тому числі угоди про вільну торгівлю. Але деякі країни-члени Євросоюзу неохоче публічно обговорюють можливість долучення нових держав до ЄС.

Росія неодноразово висловлювалася проти програми «Східного партнерства», заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом і її основними торговельними партнерами серед післярадянських держав може нашкодити інтересам Москви.

SJ

ByNewsline

актуальні новини

обговорення: